Антоній
Годинка
уродив ся 12.
януара 1864‑го
года у
Ладомировуй
Земплинської
жупы у
ґрекокатолицькуй
попуськуй
фамілії. Отиць
му, Роман
Годинка
душпастырив
по булшых-меншых
пудкарпатськых
селах, а у
школьных
годах
Антонія
правиць у
селї Сокырниця.
Про наш
случай и
утцёво имня и
назва села
повні смысла,
бо у Годинковых
писательськых
псевдонімах
трафлят ся
патронімична
форма Романув,
а
многі творы
появив, вадь
ладив
появити пуд
имнём Сокырницькый
Сирохман, Сокырницькый
Сиротюк.
Серидню
школу ýходив
на унґварськуй
корольськуй ґімназії
у годы 1874-1882.
Дале за годы
1882-1886 учив ся на
богословськый
фах раз на унґварськуй
семінарії,
пак на
центральнуй
будапештськуй,
респективно
на богословськум
факультетї
будапештського
всеучилища,
удкуль у віцї
22 лїт вертат
ся из
діпломов
богослова. У
Будапештї
рунобіжно из
богословієм
учив ся
історію и
славістику
на мудречум
факультетї.
По закончиню
всеучилища
булше ги єден
гуд перебыв
дома, у Сокырници,
де зучовав
історію
літурґії
свої
цирьковли и
роботы
из
славянської
історії. Понеже
попуські
міста
позаповнёвані
были,
1888‑го года
стає до роботы
у
Сийченїёвуй
бібліотецї
Мадярського
Народного
Музея.
Служивні
верьховникы
скоро го
замерьковали
и загнали го
на державнуй
стіпендії до
Австрійського
Історіоґрафичного
Інстітута, де
студовав
діпломатику,
палеоґрафію
и — як ученик Яґіча
— славянську
філолоґію.
1891‑го года на
мудречум
факультетї
будапештського
всеучилища
здобыват
докторат. У
Відню щи
скорше
спознав ся быв
из Лаёшом
Таловціём,
діректором
архіва австро-мадярської
злученої
міністерії фінансій,
ýзначным
істориком,
котрый ид
своим балканськым
історичным
изглядованям
и Годинку
змагав ся
прионадити. 1891‑го
года
Таловцій
бере го на
службу до
архіва
злученої
міністерії
фінансій, де
стравив дас
пувдруга годы,
а з 1892‑го года
стає ся
хранителём
Цісарської и
Корольської
Маёратної
Бібліотекы. У
сюй, властно
личнуй
бібліотецї
Ференца
Ёзефа, служив
до 1906‑го года. У
межечасї 1895-1896‑го
года зглядує
рімські и
ватіканські
архівы. 1906‑го
года, по 16
годах перебываня
у Відню здобыват
пост
ведучого
катедры
історії
мадярської
культуры
на
корольськуй
католицькуй
правницькуй академії
у Братіславі.
1910‑го года
Мадярська
Академія
Наук уберат
го на свого
дописного
члена. Уд 1914‑го
года
на
правницькум
факультетї новоотвореного
братіславського
Універзітета
Ержийбет, а з 1918‑го
года —
на новум
мудречум
факультетї
того ж
всеучилища
преподає
мадярську історію.
1920‑года не
приимат
предкладеноє
му закликаня
на Карлув
Універзітет
до Прагы,
вєдно из
своим
всеучилищом
лишат
Братіславу и
дочасно у
Будапештї,
пак уд 1923‑го
года конечно
у Пийчу
продовжує
свою роботу.
Туй у Пийчу
перемінив
свою дотогдышну
катедру на
катедру
общої
історії, быв
деканом
мудречого
факультета у
годах 1918-1919 и 1926-1927,
ректором у
годах 1932-1933. 1933‑го
года
Мадярська
Академія
Наук уберат
го на свого
рядного
члена. Года 1934-1935
удходит до Будапешту
на пензію. У
годах 1941-1943
Годинка –
первый
предсїдник
Пудкарпатського
Общества Наук,
а Иван
Гарайда, ёго
пийчськый
студент —
предсїдник-єднатель
общества. Штурм
Будапешта 1945‑го
года
пудломив ёго
заживотность.
15. юлія 1946. года
Годинка
благоупокоив
ся.
Научна
робота
Годинкы
може ся
задїлити на
три
главнїйші
околы:
1. славяно-мадярські
історичні
взаймины;
2.
прошлость
пудкарпатськых
Русинув, у
главнум,
історія
цирьковли;
3.
історія
города Пийча
у XVII-XVIII.
столїтіях.
У
хранилищи
рукописув
Мадярської
Академії
Наук меже
наслїдством
Антонія
Годинкы
найдеме
множество
оріґінальных
документув,
копій,
начеркув, дотычных
історії и
етноґрафії
Русинув. Туй
сохранив ся
дотепирь научному
общедуманю
незвістный
русинсько-мадярськый
рукописный
словник
глаголув
(дале
Глаголниця) у
двох дарабах:
єден у
начерку, а
другый у
чистописї.
Сись послїдный
як
факсімілей ýдала
ґрекокатолицька
богословська
Академія у
Нїредьгазї.[1]
Точна назва
Глаголницї
сяк звучит:
«Глаголниця.
Сбирка вс‰хъ
глаголовъ
пудкарпатско-русинського
языка.
Ruszin-magyar igetár.
Собравъ,
упорядивъ и
передословіе
написавъ
Тоній
Романувъ» У
начерковум
варіантї бокы
ýповнені
из
пролишками,
туй Годинка
лишав місто
на
послїдуючі
доповниня,
які, правда, робив
и у другум,
чистописнум
варіантї.
Начерк має 593
бокы,
чистопис — 435;
величина
листа туй и
там єднака: 17х21
цм. Чистопис
знаєме
бізовно, коли
быв
закунченый,
бо на нюм
зазначеный
датум: 1922 гуд.
Так написано
на тітуловум
листї
будучої книгы,
яку приладив
быв
ýдати.
Годно быти,
же Годинка
завершав
готовити
словник по
годї 1920, коли
жив у Пештї у
недостойных
убстоянях на
дочаснум
квартели
вєдно из фаміліёв
професора
Золная, што быв
на біготї из
Ардяла. Мож
ганути, же
ладив русинсько-мадярськый
словник вадь
глаголницю уже уд 1918‑го
года, коли
влада
Каролїя дала
Русинам самоуправу
и образовала
Руську
Крайню.
Глаголниця
в основі
описового
характера, удбиват
стояня языка
у кунци XIX. — на
зачатку XX. столїтія,
айбо Годинка
не ýлишив
и
історико-етімолоґічні
никаня, за
што повім
майпотум. У
Глаголници
найдеме дас 7500
основных
форм
глаголув и
над 600
варіантных
форм. Перед
чистописом є
часть
спередслова,
написаного
народнов
бисїдов,
котроє мало,
видав,
припадати ид
страченому
Годинковому
русинсько-мадярському
общому словнику.
Занї бых
ся пустив у мою
тему, гунґарізмы,
яло повісти
за
предназначеня
словника, ёго
употребляйность,
правопис,
научный
апарат,
зберательські
прінціпы
автора итп.
Наміреня
Годинково
тото было,
жебы
позазберав
словесноє
богатство
русинського
народного языка,
респективно
збирьку
глаголув, обы
из тым
помуг
розвиваню
формуючого
ся літературного
языка
Русинув. На
розлуку уд
своих
сочасникув русинськых
інтеліґентув,
пишучых
по руськы,
вадь
мішанинов,
так прузваным
язычієм,
вадь май
порідко, по
украинськы,
ун за вшитко
своє
дїятельство
держав ся
такого
никаня, же є
лем єден
правильный
путь:
хусновати
літературный
язык,
основаный
на
русинськум
народнум языцї.
И
прилїпляючи
ся ид сякому
пониманю, написав
по русинськы,
точнїйше на
мараморошськум
у‑звучнум
діалектї,
єдну
книгу и булше
статий,
зглядовань.
Пудля ёго
похопа, «язык
літературный
усягды
даровиті
писателї
розвили из
простонародного
так, же яли на
єднум из
нарічій
писати». У
спередсловї
до
страченого
русинсько-мадярського
словника
формулує
своє суженя, же
позад того,
як будут
заведені
точні правила
правописа
народної
бисїды, їх
каждоденноє
хуснованя
приведе ид
устояному и
твердому
правопису и
сяк ся сформує
єдиный
пудкарпатськый
літературный
язык.
У такум
нормалізаторськум
процесї відїв
Годинка
місто и своюй
Глаголници.
Пудля сёго
кладе собі у
нюй и таку
завдатку, жебы
розвивав
культуру языка,
правильноє
хуснованя
слов. Зато
позберав
глаголы,
меже нима и
давні, позабывані
слова, жебы
Русины,
зазнавши їх,
своима, а не
сродныма,
авадь чужыма
словами ся
служили у
своюй бисїдї.
Жебы
знали ся у
бисїдї трафныма,
валушныма
словами ýсловити,
ид подаєдным
словам
приключат и ýсловеня,
цітаты,
при якых
зазначат и їх
жерела, зворы.
Дакотрі
удцітовані
зворы сесе
памяткы XVI.-XVIII.
столїтія, тым
кіпом
Глаголниця
приносит и
даякі елементы
історичного
словника.
Приміром: завдати = feljelenteni, elzálogosítani; «Я,
Кормецъ
Федоръ...
завдалемъ
лаз» 1646; розсыпати
= szétönteni, szétmállasztani;
«не пришовъ
емъ розъсыпати
али
исповнити» 1751; тужити
= epekedni, szomorkodni;
«не тоужьте
добре чинячи»
XVII. ст.; удержати
= megállítani, visszatartani;
«т‰ло наше
удержиме вытъ
пянства» XVI. ст.; усиловати = megerőltetni
magát, iparkodni;
«сал‰
и доскы з
Мараморыша
до Араніеша
спущеныи
усилуйтеся
до Повчи
спровадити» 1755.
Слова
нерусинського
ýведеня
збулша
посужує и
етімолоґічно,
приміром: бантовати = bántani, bántalmazni з
мадярського; бд‰ти = virrasztani з
церьковнославянського;
бігльовати
= vasalni (ruhát), téglázni
з нїмицького;
бросити
= lökni, dobni з
руського; преображатися = átváltozódni з
церьковнославянського;
дезертировати
= katonaságtól szökni з
нїмицького; датовати
= keltezni з
латинського.
Сїм-там у
подаєдных
глаголув
зазначат и
росширенище,
приміром: бочкати = csókolni, бочкатися =csókolózni лем у
Шароши и
Земплинї,
инуды ц‰ловати; гуторити =
словацької
файты
сінонім дїля говорити.
Сінонімы
зазначат у
спорого
числа
глаголув,
приміром: боронити = védelmezni, őrizni сін. сокотити; бляндати
= fecsegni, összevissza beszélni
сін. лопон‰ти; врати
= hazudni сін. брехати.
Як
видиме,
словник на
хосен собі
перелистают діалектолоґы,
языкознателї,
зглядуючі языкові
взаймовплывы,
и природно,
фахманы,
зучуючі
історію
русинського
літературного
языка.[2] За
літературный
язык
Русинув
Годинка пише
такоє: «Лемъ
якысьто
в‰щуникъ
годенъ бы
навпередъ
пов‰сти,
ци буде десь
колись у насъ
нашенькый
литературный
языкъ».
Сесе суженя и
днись можеме
прияти, сесь посудок
и днись
правда. Яз
знати, булше
ги столїтіє
реґулярно
чинили ся
пробалованя,
жебы побуч
руського,
украинського
и білоруського
языкув
ýтворити
четвертый
восточнославянськый
літературный
язык.
Сесї
усилованя
зась
повбновили
ся у послїдні
годы. У
Восточнуй
Словакії и на
Пудкарпатю
появляют ся
новинкы и
окримі
матеріалы,
написані
русинськым
народным
языком.
Верну ся
ид
Годинковуй
Глаголници.
Дотычно
правописа
автор пише,
ож змагав ся
на компроміс:
«Я змагавъ на
межи
придержоватися,
т. є. не лишити
далеко
етимологію и
не втопитися
у фонетику.»
Годинка
хуснує букву ‰ на передачу
звукув і,
ji; не маючый
звукового
значеня
твердый
знак ъ;
не хуснує ґ
на позначеня
звука g. Из
фонетичного
никаня
Глаголниця
удбиват
мараморошськый
у-звучный
гутур,
котрого
главнїйші
призначностї
сут перезвук о, е —> у, ю в
запертум
складї,
розлученя
звукув и
— ы,
звукозлукы
кы, гы, хы
итд.,
приміром: збыточити
= illetlenkedni, szemtelenkedni; мылити = 1. szappanozni,
2. hibázni; мыслити = gondolkodni; дымитися = füstölögni; изгыбнути = kipusztulni; гыгати = lökdösni; кырвавити = vérezni; кыслав‰ти = tökösödni; хылити = hajlítani; хыб‰ти = hibázni.
Де, як
Антоній
Годинка
громадив
матеріал про
свою
Глаголницю?
Зберав реґулярнов
роботов меже
людьми,
записовав слова,
што ся
хусновали у
русинськуй
бисїдї, приказках,
пригварьках,
співанках,
колядах итд.
Дале сістематично
убробляв
найдені и
переписані
ним
авадь другыма
появині
русинські языкові
памяткы. «Я
усягды по
ц‰луй нашуй
крайин‰
прислуховавъ
ся при бес‰дахъ — д‰тинськыхъ,
жунськыхъ
и хлопськыхъ,
слова
зазначовавъ,
приповідкы,
приказкы,
співанкы,
колядкы,
ладканя
позаписовавъ
соб‰.
Дале мъ
перебравъ
так‰
письма, у
котрыхъ нашого
народа бес‰ду пописану
емъ
понаходивъ и
то удъ Спиша
до
Марамороша.»
За
теренову
зберательську
роботу
Годинкы
говорят и ёго
народописні
творы. В
едіції
Австро-Мадярська
монархія у
слові и
образї уйшла
ёго робота
пуд назвов
Русины, у
котруй по
русинськы и
по мадярськы
зазначив
назвы
збудовань,
хыжного и
ґаздуського
убладунку и
матарды,
ноші, и додав
своёв руков
зготовині
натурні
начеркы.
Структура
словникової
статї
Глаголницї така:
1. інфінітив
русинського
глагола;
2.
форма 1. и 2.
лиця єднины
теперішнёго
часа, порідко
минулого
часа мужського
рода и
росказова
форма 2. лиця;
3.
мадярськоє
значеня у
формі
інфінітива;
4.
етімолоґічноє
задїленя;
5.
сінонім.
Пониже у
кириличнум
азбучнум
порядку счислю
мадярські
елементы
Глаголницї.
За русинськым
глаголом
мадярської породы
и ёго
значенём
укажу, в якых
языкознательськых
роботах
зазначат ся
слово. Моноґрафія
Ласлова
Дежева за гунґарізмы
у русинськых
памятках XVI-XVIII.
столїтія
указує авадь
усвідчує, ци
хусновало ся
сесе слово
давно у русинськум
языку.
Туй треба
зазначити, же
Годинка знав
и похусновав
у Глаголници
тоты
жерела, котрі
аналізує
Ласлов Дежев.
Бачвансько-срімські
податкы
тоже
усвідчуют, ци
такоє слово было
у фактї у
давнинї,
приця
бачвансько-срімські
Русины
основный
словесный
фонд гунґарізмув
принесли из
Горницї, свої
давної утцюзнины
у XVIII. столїтію.
Робота Петра
Лізанця за
гунґарізмы
у
пудкарпатськых
говорах інформує
за днишнёє
росширеня
аналізованых
глаголув у
пудкарпатськуй
бисїдї.
Языкознательські
жерела и їх
куртанкові
позначкы.
DM Dezső
László: A XVI-XVIII. századi kárpátukrán nyelvemlékek magyar jövevény szavai.
Bp., 1989.
LK Лизанец П. Н.:
Венгерские
заимствования
в украинских
говорах Закарпатья.
Будапешт, 1976.
RL Рамач
Юлиан:
Лексика
руского
язика. Нови
Сад, 1983.
UB Udvari
István: A bács-szerémi ruszin nyelv magyar
jövevény szavainak fonetikai meghonosodása. Actae Academiae Paedagogicae
Nyíregyháziensis. Tom 10/E. Nyíregyháza, 1985. 61-83; на
языцї
бачвансько-срімськых
Русинув:
Фонетичне
адаптованє
пожичених
мадярских
словох у
бачвано-сримским
язику.
Творчосц.
Гласнїк
дружтва за
руски язик и
литературу,
ч. 11. Нови Сад, 1985. 40-62.
Спис
гунґарізмув
Глаголницї:
байловати
= bajlódik, vesződik, kínlódik — DM, LK;
бановати
= bán,
bánkódik — DM, LK, UB; бантовати = bánt, bántalmaz — LK; бечеловати,
бичеловати = felbecsül, értékel — DM, LK, UB; бизентовати,
б‰зентовати,= tanúskodik, bizonyít — DM, LK; бизовати
= rábízik valakire valamit — LK, UB;
бизоватися = bizakodik DM, RL; бинтетовати, б‰нтетовати = büntet —DM, LK; бировати = bír valamivel győzik vmit — DM, LK, RL; бойтарити
= bojtárkodik, поз. бойтар
— LK, UB; будушловати = bújdosik, időzik — DM, LK; вадасовати,
вадасловати,
вадасити = vadászik, поз. вадас — LK, UB; ваковати
= vakol — LK; валтовати,
вывалтовати = megvált, üdvözít — DM, LK; выортовати = kiirt vmit, bokros területet, поз.
ортованя
— DM; галасити = halászik — DM, поз. галас — LK, UB;
газдовати = gazdálkodik, takarékosan él — DM, LK 147, UB; гуляшити = gulyáskodik, поз. ґуляш
LK, UB; дялазовати = gyaláz, fedd — DM, LK; дяловати = gyalul — LK 147; забетежати = megbetegedik, поз. бетег — DM, бетеґа — UB, LK 88; забетежатися
= тото
истноє; капчати
= kapcsol; капчовати = kapcsol, kapcsolgat; закапчати = bekapcsol, begombol — LK 441-2, поз. капча — UB;
закапчатися = begombolkozik; закапчовати = bekapcsolgat, begombolgat; изиленкедовати = elenged; кедвезовати
= kedvez — DM, LK; кельтовати = költ — DM, LK; керешкедовати = kereskedik — DM, LK; кефовати = kefél — LK 66, 147, UB; ковдовати = koldul, kéreget — DM; кондашити
=kanászkodik, kondáskodik — LK 148, поз. кондаш — UB; маґловати = makkoltat; мянтовати = ment — DM, LK, поз.
ментовац ше — UB; науновати = agyonún LK;
науноватися = agyonúnatkozik; олайовати = megolajoz;
побановати
поз. бановати;
побантовати поз.
бантовати;
понословати,
поносовати = panaszol — LK; понословатися
= panaszkodik — UB; поприкапчовати
= hozzákapcsol, поз. капчати,
капчовати;
попробаловати,
попровбаловати
= megpróbál — DM, LK; прикапчати
= hozzákapcsol, поз. капчати; пробаловати,
провбаловати = próbálgat — DM, LK; протештовати
= tiltakozik; рантовати
= beránt (ételt) — LK; ранцовати
= ráncol, поз. ранц
— UB; ранцованый
— LK 447, 473; рендельовати
= rendel, elrendel — DM, LK; ресельовати
= reszel — LK 480, UB; роскапчати = szétkapcsol, szétgombol, поз.
капчати; роскапчатися = szétkapcsolódik, szétgombolódik, поз.
капчати; ряндав‰ти = rongyosodik, поз. ренда — UB; сакачити = szakácskodik—
LK 148; салашловати
= szálláson van — DM, LK; сохтовати
= szoktat, сохтоватися
= szoktatódik, szokik,
поз. сохтованый
— LK 144; счаловати,
исчаловати = csal, поз. чаловати — LK 147; талповати
= talpal (cipőt), talpon jár — LK
147; тамадовати,
тамадоватися
= támad vkit, nekirohan — DM, LK; удвалтовати
= megvált, поз.
валтовати;
фантазловати
= ábrándozik, képzeleg; фарадловати
= fáraszt — DM, фарадловатися = fárad, fáradozik — LK; фартовати
= fartol, farol, поз. фарто
— LK; хосновати = használ — DM, LK 147; чаловати = csal — DM, LK, чаловатися = csalódik;
шамфовати
= sámfázik,
поз. шамфа
— LK; ч‰жмарити
= csizmadiáskodik, поз. чіжмы — LK.
У
Глаголници
автор подає
сінонімы
глаголув-гунґарізмув:
бизоватися
— уповати
(айбо лем на
Бога,
записано у
начерковум
варіантї); бинтетовати
— карати;
бировати —
мати, имати
муць; галасити
— рыбы
имняти;
ковдовати —
жебрати;
понословати —
скаржити;
рендельовати
— заказовати,
приказати.
Глаголы-гунґарізмы,
котрі можеме
понахожовати
у Глаголници
Антонія
Годинкы,
без
єдної-двох
уимок,
усвідчуют ся
и у днишнїх
русинськых
гуторах, за
булшину мож
досвідчити,
же росширині
на вшиткум
ареалї
русинського
языка,
вадь на
булшуй ёго
части — сяк
заруно у словацькых,
пудкарпатськых,
румынськых
и бачванськых
Русинув,
приміром: бановати,
газдовати,
бировати,
бизовати,
капчовати,
кефовати, келтовати,
поносовати,
ранцовати,
талповати, чаловати.
Великоє
число моноґрафій,
зглядовань,
статий дают
на знамость, же
у славянськых
гуторах, які
стыкают
ся из
мадярськыма,
є значна
кулькость
перебраных
мадярськых
языковых
єдиниць. Зась
у літературных
языках
сосїдуючых
славянськых
народув
помірно мало
гунґарізмув,
чому тота
причина, же
славянські літературні
языкы
основані на
такых
говорах, які
не были у
непосереднум
інтензивнум
стыку
из мадярськым
языком.
Бачвансько-срімські
Русины,
што
столїтіями
поязані были
из Мадярами,
кодіфіковали
літературный
язык
у XX. столїтію, и
вун має
множество
гунґарізмув.
Кидь родит ся
новый
пудкарпатськый
літературный
язык,
основаный
на
пудкарпатськуй
народнуй
бисїдї, набізовно
у нюм найдеме
спозначноє
число мадярськых
елементув,
віроимо
будут у нюм
счасти и глаголы,
котрі сьме
спознали из
Глаголницї
Антонія
Годинкы.
[1] Hodinka A.: Ruszin-magyar Igetár. Русинсько-мадярськый словарь глаголув. Nyíregyháza, 1991. LXXVII+436 old.
[2] Пор. Олег Лещак: Деякі попередні зауваги до типологічного структурно-функціонального статистичного аналізу русинської частини “Глаголниці” А. Годинки. In. Studia Ukrainica et Rusinica Nyíregyháziensia I. Nyíregyháza, 1993. 53-60.